ЛГБТ, які постраждали від війни в Україні, потребують захисту – Дуня Міятович

ЛГБТ, які постраждали від війни в Україні, потребують захисту – Дуня Міятович

Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович виступила зі зверненням щодо захисту прав людей, що належать до ЛГБТ-спільнот.

 

«З нагоди Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією цього року я закликаю всі держави-члени звернути увагу на становище ЛГБТІ-людей, які або все ще перебувають в Україні, або тікають від війни, щоб їхня вразливість та потреби повністю враховувалися при гуманітарної допомоги», - заявила Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.

 

Разом із своїми співвітчизниками українські ЛГБТІ страждають від наслідків цієї жахливої ​​війни. Деякі взяли в руки зброю, деякі стали внутрішньо переміщеними особами, деякі важко реагують на гуманітарну кризу, а інші все ж таки вирішили поїхати в пошуках притулку в інші країни. Але, як наголошується в опублікованій вчора заяві Незалежного експерта ООН з питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності та інших експертів з прав людини, під час війни та переміщення ЛГБТІ-люди ще більш уразливі, ніж у мирний час.

 

ЛГБТІ-правозахисники звернули увагу на особливу вразливість ЛГБТІ-людей, котрі опинилися на війні в Україні. Місцеві ЛГБТ створили спеціальні притулки для ЛГБТ-внутрішньо переміщених осіб, щоб допомогти захистити їх від дискримінації, забобонів та насильства на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, які існували до війни. Вони повинні мати доступ до адекватних ресурсів. Безпосереднє занепокоєння викликає брак ліків, необхідних деяким ЛГБТ-людям в Україні, включаючи гормони для трансгендерів, ліки для інтерсексуалів та антиретровірусні препарати.

 

«Під час мого нещодавнього візиту в Україну мені також повідомили, що деякі трансгендери зазнають труднощів із виїздом з країни. Наприклад, така ситуація з декількома трансгендерними жінками, які заблоковані в Україні, тому що вони не завершили процес юридичного визнання статі, і, отже, гендерні маркери в їхніх документах, що засвідчують особу, залишаються чоловічими, у той час як усі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні залишитися в Україні. У більш загальному плані влада як в Україні, так і в прикордонних країнах має звернути увагу на особливу вразливість трансгендерів, яким необхідно залишити країну, щоб вони могли зробити це безпечно.

 

Я також стурбована ЛГБТІ-людьми на територіях, де ведуться бойові дії, які окуповані чи інакше не контролюються урядом України. Раніше я отримував інформацію про те, що ненависть до ЛГБТІ-людей там особливо поширена та заохочується», – зазначила правозахисниця.

 

Крім того, Міятович закликала держави-члени взяти до уваги положення ЛГБТ-людей з Росії, Білорусі та інших країн, які знайшли притулок в Україні та які не можуть безпечно повернутися до країн свого походження.

 





Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович виступила зі зверненням щодо захисту прав людей, що належать до ЛГБТ-спільнот.

 

«З нагоди Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією цього року я закликаю всі держави-члени звернути увагу на становище ЛГБТІ-людей, які або все ще перебувають в Україні, або тікають від війни, щоб їхня вразливість та потреби повністю враховувалися при гуманітарної допомоги», - заявила Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.

 

Разом із своїми співвітчизниками українські ЛГБТІ страждають від наслідків цієї жахливої ​​війни. Деякі взяли в руки зброю, деякі стали внутрішньо переміщеними особами, деякі важко реагують на гуманітарну кризу, а інші все ж таки вирішили поїхати в пошуках притулку в інші країни. Але, як наголошується в опублікованій вчора заяві Незалежного експерта ООН з питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності та інших експертів з прав людини, під час війни та переміщення ЛГБТІ-люди ще більш уразливі, ніж у мирний час.

 

ЛГБТІ-правозахисники звернули увагу на особливу вразливість ЛГБТІ-людей, котрі опинилися на війні в Україні. Місцеві ЛГБТ створили спеціальні притулки для ЛГБТ-внутрішньо переміщених осіб, щоб допомогти захистити їх від дискримінації, забобонів та насильства на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, які існували до війни. Вони повинні мати доступ до адекватних ресурсів. Безпосереднє занепокоєння викликає брак ліків, необхідних деяким ЛГБТ-людям в Україні, включаючи гормони для трансгендерів, ліки для інтерсексуалів та антиретровірусні препарати.

 

«Під час мого нещодавнього візиту в Україну мені також повідомили, що деякі трансгендери зазнають труднощів із виїздом з країни. Наприклад, така ситуація з декількома трансгендерними жінками, які заблоковані в Україні, тому що вони не завершили процес юридичного визнання статі, і, отже, гендерні маркери в їхніх документах, що засвідчують особу, залишаються чоловічими, у той час як усі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні залишитися в Україні. У більш загальному плані влада як в Україні, так і в прикордонних країнах має звернути увагу на особливу вразливість трансгендерів, яким необхідно залишити країну, щоб вони могли зробити це безпечно.

 

Я також стурбована ЛГБТІ-людьми на територіях, де ведуться бойові дії, які окуповані чи інакше не контролюються урядом України. Раніше я отримував інформацію про те, що ненависть до ЛГБТІ-людей там особливо поширена та заохочується», – зазначила правозахисниця.

 

Крім того, Міятович закликала держави-члени взяти до уваги положення ЛГБТ-людей з Росії, Білорусі та інших країн, які знайшли притулок в Україні та які не можуть безпечно повернутися до країн свого походження.