Боррель розповів, що думає про дзвінки Макрона та заклики "не принижувати Путіна" та завдання допомоги Україні.

Боррель розповів, що думає про дзвінки Макрона та заклики "не принижувати Путіна" та завдання допомоги Україні.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель зазначив, що погоджується з позицією Макрона про необхідність підтримувати контакти з Москвою, бо незважаючи ні на що, з Росією доведеться якось співіснувати на одному континенті.

 

Про це він сказав в інтерв'ю Journal du Dimanche.

 

Дипломата запитали, як він розуміє неодноразовий заклик президента Франції Еммануеля Макрона "не принижувати Росію".

 

Борель відповів, що ця фраза відображає реальність.

 

"Росія продовжить існувати і після переговорів про мир, і нам потрібно буде визначити, як далі з нею співіснувати. Це буде дуже складно після того, що Росія зробила в Україні – вторгнення, агресії, руйнувань, всього, що ми бачимо з телеекранів і я особисто бачив на місці. Але, попри все, нам доведеться намагатися співіснувати з Росією на цьому континенті", - пояснив він.

 

Журналіст перепитав: канали комунікації, які зберігає президент Франції, телефонуючи Путіну, дозволяють "не принижувати Росію"?

 

Боррель відповів, що канали комунікації ніколи не закривалися повністю, згадавши, що до Москви їздили канцлер Австрії, генсек ООН, і два емісари генсека знову в Росії, намагаючись знайти рішення для розблокування українського експорту зерна.

 

"З Росією треба говорити далі", - підсумував головний дипломат ЄС.В інтерв'ю Боррель сказав також, що бачить мету підтримки Євросоюзу, принаймні, у тому, щоб допомогти Україні повернути території, окуповані після 24 лютого.

 

На питання про те, чи бачить він ризики певного розколу між країнами ЄС щодо того, які військові цілі України вони готові підтримувати, Боррель зазначив, що "ризик є завжди", але він ніколи не бачив у ЄС такої єдності, як для підтримки України з початком повномасштабного вторгнення.

 

Дипломат не відповів прямо на запитання про те, чи потрібно лише допомагати Україні захищатися, чи допомагати здобути перемогу у війні.

 

"Наша військова допомога має прибувати до ЗСУ якнайшвидше, тому що вони воюють не купюрами, а гарматами, що дозволяють чинити опір російській агресії. Усі війни закінчуються припиненням вогню та переговорами, і необхідно, щоб Україна заходила на цей етап із сильною позицією, щоб Росія не могла залишатися на території, яку зайняла та окупувала після 24 лютого", – сказав Жозеп Боррель.

 

На питання, чи є метою ЄС допомогти Україні відновити контроль над територіями, які вона втратила з початку війни (з огляду на контекст, очевидно "з 24 лютого". - Ред.), Боррель відповів: "Так, це виглядає раціонально".





Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель зазначив, що погоджується з позицією Макрона про необхідність підтримувати контакти з Москвою, бо незважаючи ні на що, з Росією доведеться якось співіснувати на одному континенті.

 

Про це він сказав в інтерв'ю Journal du Dimanche.

 

Дипломата запитали, як він розуміє неодноразовий заклик президента Франції Еммануеля Макрона "не принижувати Росію".

 

Борель відповів, що ця фраза відображає реальність.

 

"Росія продовжить існувати і після переговорів про мир, і нам потрібно буде визначити, як далі з нею співіснувати. Це буде дуже складно після того, що Росія зробила в Україні – вторгнення, агресії, руйнувань, всього, що ми бачимо з телеекранів і я особисто бачив на місці. Але, попри все, нам доведеться намагатися співіснувати з Росією на цьому континенті", - пояснив він.

 

Журналіст перепитав: канали комунікації, які зберігає президент Франції, телефонуючи Путіну, дозволяють "не принижувати Росію"?

 

Боррель відповів, що канали комунікації ніколи не закривалися повністю, згадавши, що до Москви їздили канцлер Австрії, генсек ООН, і два емісари генсека знову в Росії, намагаючись знайти рішення для розблокування українського експорту зерна.

 

"З Росією треба говорити далі", - підсумував головний дипломат ЄС.В інтерв'ю Боррель сказав також, що бачить мету підтримки Євросоюзу, принаймні, у тому, щоб допомогти Україні повернути території, окуповані після 24 лютого.

 

На питання про те, чи бачить він ризики певного розколу між країнами ЄС щодо того, які військові цілі України вони готові підтримувати, Боррель зазначив, що "ризик є завжди", але він ніколи не бачив у ЄС такої єдності, як для підтримки України з початком повномасштабного вторгнення.

 

Дипломат не відповів прямо на запитання про те, чи потрібно лише допомагати Україні захищатися, чи допомагати здобути перемогу у війні.

 

"Наша військова допомога має прибувати до ЗСУ якнайшвидше, тому що вони воюють не купюрами, а гарматами, що дозволяють чинити опір російській агресії. Усі війни закінчуються припиненням вогню та переговорами, і необхідно, щоб Україна заходила на цей етап із сильною позицією, щоб Росія не могла залишатися на території, яку зайняла та окупувала після 24 лютого", – сказав Жозеп Боррель.

 

На питання, чи є метою ЄС допомогти Україні відновити контроль над територіями, які вона втратила з початку війни (з огляду на контекст, очевидно "з 24 лютого". - Ред.), Боррель відповів: "Так, це виглядає раціонально".