Путін попередив, що «військова операція в Україні» може стати тривалим процесом

Путін попередив, що «військова операція в Україні» може стати тривалим процесом

Президент Росії Володимир Путін заявив, що війна в Україні, яку він називає "спеціальною військовою операцією", може стати "тривалим процесом". При цьому він назвав «значним результатом» операції анексію Росією низки територій України.

 

Путін 7 грудня виступив на зустрічі з членами Ради з прав людини за президента. Більшість його членів зараз становлять особи, які повністю підтримують політику Кремля.

 

"Чого вже там гріха таїти" - сказав, зокрема, Путін - "і Азовське море стало внутрішнім морем Російської Федерації". Він нагадав про царя Петра I, який боровся за вихід до Азовського моря.

 

Анексія територій при цьому не називалася самим Путіним серед цілей так званої спецоперації. Переважна більшість країн світу не визнала анексію 4 українських областей, Україна продовжує боротися за їх звільнення.

 

Говорячи про війну в Україні, Путін вжив, окрім слова «спецоперація», і слово «війна» - вона, за його твердженням, розпочала 2014 року влада України.

 

Відповідаючи на питання про загрозу ядерної війни у зв'язку із протистоянням Росії та Заходу, Путін сказав, що така загроза зростає. Російський президент відмовився дати гарантії, що Москва за жодних обставин не застосує ядерну зброю: «якщо не застосує першу, значить, і другу теж не застосує. Тому що можливості застосування у разі завдання ядерного удару по нашій території сильно обмежені». При цьому він зазначив, що влада Росії «не збожеволіла» і не збирається «розмахувати ядерною зброєю як бритвою». Також, за словами Путіна, Росія має намір захищати «національні інтереси» - спочатку «мирними засобами», а якщо це не допоможе, то «усі наявні».

 

Путін заявив, що розмови про другу хвилю мобілізації «не мають сенсу», оскільки потреби у ній «на сьогодні» немає. За його словами, зараз приблизно половина – 150 тисяч із 300 тисяч покликаних – перебувають у зоні «спецоперації», але лише половина від цієї половини – безпосередньо на фронті.

 

Російський президент розкритикував країни Заходу та міжнародні організації, у тому числі Раду Європи та ООН. На його думку, після початку війни в Україні вони демонструють по відношенню до Росії «цинічну заангажованість». Як заявив Путін, країни Заходу використовують "доктрину прав людини" для втручання у справи інших держав.

 

Так звана спецоперація, тобто широкомасштабне російське вторгнення в Україну, розпочалася 24 лютого – 9,5 місяців тому. За цей час Росія взяла під контроль частину територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України та оголосила про їхню анексію. Україні вдалося відбити частину раніше окупованих російськими військами територій.

 

Незадовго до зустрічі зі складу ради з прав людини вивели низку діячів, які публічно виступили проти війни, зокрема Олександра Асмолова, Миколи Сванідзе, Катерину Винокурову та Олександра Верховського. Повідомлялося, що вони могли готувати для Путіна незручні питання, зокрема про ймовірне вбивство кувалдою колишнього бійця «ЧВК Вагнера». Натомість призначили таких діячів, як воєнкор «Комсомольської правди» Олександр Коц та представниця так званої «ДНР» Олена Шишкіна.

 



рекомендовані новини



Президент Росії Володимир Путін заявив, що війна в Україні, яку він називає "спеціальною військовою операцією", може стати "тривалим процесом". При цьому він назвав «значним результатом» операції анексію Росією низки територій України.

 

Путін 7 грудня виступив на зустрічі з членами Ради з прав людини за президента. Більшість його членів зараз становлять особи, які повністю підтримують політику Кремля.

 

"Чого вже там гріха таїти" - сказав, зокрема, Путін - "і Азовське море стало внутрішнім морем Російської Федерації". Він нагадав про царя Петра I, який боровся за вихід до Азовського моря.

 

Анексія територій при цьому не називалася самим Путіним серед цілей так званої спецоперації. Переважна більшість країн світу не визнала анексію 4 українських областей, Україна продовжує боротися за їх звільнення.

 

Говорячи про війну в Україні, Путін вжив, окрім слова «спецоперація», і слово «війна» - вона, за його твердженням, розпочала 2014 року влада України.

 

Відповідаючи на питання про загрозу ядерної війни у зв'язку із протистоянням Росії та Заходу, Путін сказав, що така загроза зростає. Російський президент відмовився дати гарантії, що Москва за жодних обставин не застосує ядерну зброю: «якщо не застосує першу, значить, і другу теж не застосує. Тому що можливості застосування у разі завдання ядерного удару по нашій території сильно обмежені». При цьому він зазначив, що влада Росії «не збожеволіла» і не збирається «розмахувати ядерною зброєю як бритвою». Також, за словами Путіна, Росія має намір захищати «національні інтереси» - спочатку «мирними засобами», а якщо це не допоможе, то «усі наявні».

 

Путін заявив, що розмови про другу хвилю мобілізації «не мають сенсу», оскільки потреби у ній «на сьогодні» немає. За його словами, зараз приблизно половина – 150 тисяч із 300 тисяч покликаних – перебувають у зоні «спецоперації», але лише половина від цієї половини – безпосередньо на фронті.

 

Російський президент розкритикував країни Заходу та міжнародні організації, у тому числі Раду Європи та ООН. На його думку, після початку війни в Україні вони демонструють по відношенню до Росії «цинічну заангажованість». Як заявив Путін, країни Заходу використовують "доктрину прав людини" для втручання у справи інших держав.

 

Так звана спецоперація, тобто широкомасштабне російське вторгнення в Україну, розпочалася 24 лютого – 9,5 місяців тому. За цей час Росія взяла під контроль частину територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України та оголосила про їхню анексію. Україні вдалося відбити частину раніше окупованих російськими військами територій.

 

Незадовго до зустрічі зі складу ради з прав людини вивели низку діячів, які публічно виступили проти війни, зокрема Олександра Асмолова, Миколи Сванідзе, Катерину Винокурову та Олександра Верховського. Повідомлялося, що вони могли готувати для Путіна незручні питання, зокрема про ймовірне вбивство кувалдою колишнього бійця «ЧВК Вагнера». Натомість призначили таких діячів, як воєнкор «Комсомольської правди» Олександр Коц та представниця так званої «ДНР» Олена Шишкіна.