2023-й став для українців роком чергових випробувань та викликів, спричинених як подіями на фронтах українсько-російської війни, так і глобальними економіко-політичними факторами. Редакція Front News Ukraine підвела підсумки року, що минає, та сформувала топ найважливіших подій за цей період.
Обстріли інфраструктури. Новий 2023 рік українці зустріли тривалими обстрілами інфраструктурних об’єктів. В першу чергу росіяни намагалися знищити енергетичну систему України, завдаючи ударів по об’єктам що генерують та розподіляють електроенергію. Це призвело до трансформаційних процесів в економіці України, посиливши необхідність забезпечення енергонезалежності не тільки населення, а й бізнесу. Однією з характерних рис побуту українських домогосподарств тепер є наявність генератору або батареї безперебійного живлення. Змін на ринку зазнали й постачальники послуг зв’язку та інтернету, через миттєвий зріст попиту на автономні підключення по оптоволоконному кабелю.
Ще однією з мішеней росіян стала логістична інфраструктура, що забезпечує експорт українського зерна. Таким, чином за 2023 рік під ударами ракет та БПЛА часто опинялися зернові хаби, агропромислові підприємства, річкові порти Дунаю і навіть звичайні вантажівки-зерновози.
Загибель керівництва МВС. 18 січня 2023 року в Броварах біля дитячого садка стався трагічний випадок: впав гелікоптер. Загинули 14 осіб — 13 дорослих і одна дитина. На борту знаходилося керівництво МВС, у тому числі міністр Денис Монастирський та його заступник Євгеній Єнін. Ще 25 осіб отримали поранення, серед них 11 дітей. Причиною авіакатастрофи стало недотримання правил безпеки.
Битва за Бахмут та бунт Пригожина. «Бахмутська м'ясорубка» представляла собою тривалу оборону однойменного міста від росіян, які були представлені як регулярними військами, так і найманцями ПВК «Вагнер». Ця битва стала найбільшою військовою операцією в Європі і найбільш смертоносною битвою піхоти з часів Другої світової війни. Штурм міста виснажив війська окупантів, а також загострив конфлікт між правлячими кланами у Кремлі, що вилилось у відкрите збройне зіткнення між ВС РФ та ПВК «Вагнер», захоплення Пригожиним штабу Південного військового округу, міста Ростов та походу найманців на Москву. 23 серпня лідер «вагнерівців» Євген Пригожин та його помічники загинули в авіакатастрофі.
Ордер на арешт Путіна. Однією з перемог української дипломатії стала видача міжнародного ордеру на арешт Володимира Путіна. 17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт двох громадян Російської Федерації - Володимира Путіна, діючого президента, та Марії Львової-Бєлової, уповноваженої при Президентові Росії з прав дитини. Їх підозрюють у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії. Дана подія не тільки офіційно закріпила статус Путіна як злочинця у міжнародній спільноті, але й закрила йому можливість відвідувати більшість країн світу, де на нього чекає арешт.
Переозброєння ЗСУ та осінній контрнаступ. За 2023 рік українська армія де-факто перейшла на стандарти НАТО, почавши застосовувати передову західну техніку на театрі бойових дій: від «леопардів» та «бредлі» до хаймарсів та ATACAMS. Окремо варто виділити посилення Повітряних Сил, на бойове чергування в яких заступили сучасні системи Patriot, Gepard, IRIS-T та інші. Оснащення авіації ракетами SCALP та Strom Shadow стали справжнім жахом для військових об’єктів росіян. Саме цими засобами один за одним уражалися штаб, підлодки та човни Чорноморського Флоту РФ, Кримський міст, логістичні та військові об’єкти в Криму та на азовському узбережжі.
З одного боку, таке переозброєння ЗСУ не допомогло у короткий час остаточно подолати усі оборонні рубежі росіян на Півдні в рамках осіннього контрнаступу, але зробило можливим деблокаду Чорного моря та зниження потенціалу морських сил агресора у цій акваторії.
26 грудня був знищений ракетами з тактичної авіації десантний корабель "Новочеркаськ" у Феодосії, а після успішного атаки на штаб Чорноморського флоту РФ у тимчасово окупованому Севастополі, нападники розпочали переносити значну частину флоту з Криму на територію Росії.
Таким чином, нині жоден з кримських портів не є безпечним для російських військових кораблів. Фактично, Україна вигнала флот з Криму.
Політичні процеси в США та Україні. Цей рік став початком кампанії виборів президента США у 2024 році, в рамках якої республіканці та демократи зайняли різні позиції навколо головної теми міжнародної політики – повномасштабного вторгнення в Україну. Загострення цих питань в американському суспільстві для досягнення кандидатами політичних балів, нажаль, вплинуло й на виділення військової та фінансової допомоги Україні, останній транш якої надається до кінця 2023 року. В той же час однією з тем у ЗМІ стало напруження відносин між Зеленським та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним на фоні можливих виборів в Україні у 2024 році. Цей меседж регулярно підтверджується та спростовується різними представниками ЗМІ та установ.
Підрив Каховської ГЕС. Ще однією потужною подією в Україні стало знищення 6 червня Каховської гідроелектростанції. Після вибуху стали зонами надзвичайної ситуації 180 населених пунктів у Херсонській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Ці території були домівками для майже 900 тисяч людей, з яких понад 700 тисяч залишилися без можливості отримати питну воду. Через подію на лівобережжі Херсонщини майже 400 тисяч гектарів зрошуваних земель втратили свою цінність. Руйнування греблі Каховської ГЕС завдало Україні збитків на суму майже 14 мільярдів доларів США. Про це йдеться у новому звіті, представленому Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй.
Економічна блокада України з боку деяких країн ЄС. Блокада пунктів пропуску на західному кордоні України триває понад два місяці. Польські перевізники, іноді разом з організаціями з Угорщини та Словаччини, настоюють на скасуванні «транспортного безвізу» для України в Євросоюзі. Ця ситуація призвела до напруження у відносинах між країнами та завдає Україні збитків понад півтора мільярда доларів. Призначення нового уряду у Польщі під керівництвом Дональда Туска створило сподівання на вирішення цього конфлікту.
Культурна реформа. Останнім часом українське Різдво стало об'єктом обговорень. Православні українці поділилися на два табори: одні святкують Різдво 25 грудня, інші обирають 7 січня. Більшість вірян залишаються прихильниками другої дати, проте прихильників 25 грудня стає все більше. У цьому році вперше офіційно відсвяткували Різдво на західний манер на державному рівні.
Переговори про вступ України в ЄС. 14 грудня стало відомо, що Європейська Рада ухвалила рішення почати переговори з Україною та Молдовою щодо приєднання до Європейського союзу, а також надати статус кандидата на членство в ЄС Грузії. Як відомо, можливість початку переговорів з Україною на зустрічі у столиці Бельгії розглядалася впродовж тривалого часу, але чіткості в цьому питанні не було. За словами голови Європейської ради Шарля Мішеля жодна країна-член не була проти цього рішення.
Оглядаючись назад можна сказати, що 2023 рік став справжнім роком випробувань для української держави та її населення, але багато з цих іспитів подолано. А, як відомо, складнощі тільки гартують міць характеру та волю до свободи. Тому хочемо побажати усім нашим читачам у 2024 році не втрачати надію на краще та рухатись до перемоги. З Новим Роком, друзі!
