Україні катастрофічно не вистачає солдатів, - Politico

Україні катастрофічно не вистачає солдатів, - Politico

Україні "катастрофічно не вистачає" солдатів. Про це пише видання Politico.


"Середній вік українських фронтовиків становить 43 роки, а свідчень того, що вони ухиляються від призову, стає дедалі більше", - ідеться в статті.


"Небажання мобілізовуватися" видання пояснює "песимізмом" щодо майбутнього конфлікту: "Дедалі більше людей ставлять собі питання, чи здатна Україна перемогти сили Москви".


Набір в армію зараз "має безсистемний характер і багато в чому залежить від вибіркових перевірок документів поліцією, які в деяких районах країни більш пильні, ніж в інших".


Співрозмовник газети, українець на ім'я Артем, каже, що він і його друзі, які ухиляються від призову, бояться залишитися в бою на місяці або роки.


"Я молодий і хочу жити своїм життям. І їхати туди, не знаючи, коли повернуся до нормального життя, важко. У мене є друзі, які пішли добровольцями на початку війни і досі воюють. Тож це як квиток в один кінець", - каже він.


Мало що може переконати Артема піти в армію.


"Моя мати - медсестра, вона бачить поранених і твердо каже мені триматися подалі від цього", - заявив він.





Україні "катастрофічно не вистачає" солдатів. Про це пише видання Politico.


"Середній вік українських фронтовиків становить 43 роки, а свідчень того, що вони ухиляються від призову, стає дедалі більше", - ідеться в статті.


"Небажання мобілізовуватися" видання пояснює "песимізмом" щодо майбутнього конфлікту: "Дедалі більше людей ставлять собі питання, чи здатна Україна перемогти сили Москви".


Набір в армію зараз "має безсистемний характер і багато в чому залежить від вибіркових перевірок документів поліцією, які в деяких районах країни більш пильні, ніж в інших".


Співрозмовник газети, українець на ім'я Артем, каже, що він і його друзі, які ухиляються від призову, бояться залишитися в бою на місяці або роки.


"Я молодий і хочу жити своїм життям. І їхати туди, не знаючи, коли повернуся до нормального життя, важко. У мене є друзі, які пішли добровольцями на початку війни і досі воюють. Тож це як квиток в один кінець", - каже він.


Мало що може переконати Артема піти в армію.


"Моя мати - медсестра, вона бачить поранених і твердо каже мені триматися подалі від цього", - заявив він.