Спільне розслідування журналістів із Північної Європи стверджує, що російські кораблі принаймні тричі бували у районах вибухів на гілках російського газопроводу "Північний потік", а один із них – за п'ять днів до інциденту.

Про це йдеться у дослідженні датського мовника DR, норвезького NRK, шведського SVT та фінського Yle.

Російські судна рухалися в районі з вимкненими пристроями ідентифікації, але через інформацію з радіокомунікацій, якими судна обмінювалися зі своїми військовими базами, та супутникових знімків, проаналізованих разом із компанією KSAT, журналісти змогли точніше встановити їхній рух.

У червні 2022 року російські судна, які потенційно здатні проводити підводні операції, навідувалися до газопроводів щонайменше двічі, а останній випадок стався менш ніж за тиждень до вибухів. В одному випадку судно залишалося в районі трубопроводу майже цілу добу.

Перше судно, зафіксоване біля "Північних потоків" вранці 7 червня, вийшло з морської бази в Калінінграді і прибуло до району, розташованого на південний схід від Карлскруни та на схід від Борнхольма. Корабель кілька годин знаходився саме в тому місці, де на глибині 80 метрів проходять гілки "Північних потоків". Назву цього судна не згадують. На основі інформації від данських органів влади три з чотирьох вибухів на газопроводах згодом сталися саме тут.

Друге судно – 86-метровий "Сибіряків" – прийшло у цей район 14 червня. Корабель знаходився дуже поряд або практично над трубопроводами, іноді рухаючись на дуже низькій швидкості. Супутникові знімки дозволяють припускати, що судно було за кілька сотень метрів від місця одного з вибухів. На додаток, на знімках видно ще одне судно, яке теж рухалося з вимкненим пристроєм ідентифікації, але точно встановити його не вдалося.

Знімки свідчать, що ці обидва кораблі знаходилися на відстані від кількох сотень метрів до кількох кілометрів від місць одного з майбутніх вибухів.

Тоді в Балтійському морі проходили також навчання НАТО BALTOPS 22, проте після перегляду доступних даних про пересування журналісти не виявили жодних підрозділів, які б досить близько до цього району, щоб бачити "Сибірякова" та інший "корабель-привид".

Третє зафіксоване судно, яке побувало біля трубопроводів 21 вересня, – 49-метровий буксир Балтійського флоту SB-123. Німецький портал T-Online вже згадував цей буксир як такий, який потенційно міг бути причетним до інцидентів.

SB-123 вимкнув транспондер на півдорозі з бази в Калінінграді в район пролягання "Північних потоків". На підставі інформації з перехоплених радіокомунікацій журналісти припускають, що буксир знаходився в районі приблизно з 20:00 21 вересня до 14:00 22 вересня.

Шведський прокурор Матс Лінквіст, головний відповідальний за розслідування диверсії на газопроводі, каже, що слідство має дуже докладні дані про рух суден у цьому районі, навіть "судів-примар", але на цьому етапі він не може нічого коментувати.

Нещодавно данські ЗМІ отримали від військових джерел дані, що поблизу "Північних потоків" за чотири дні до вибухів було російське SS-750.

З отриманими даними, журналісти звернулися до російського посольства в Копенгагені, але там відмовилися коментувати.

Нагадаємо, у березні у західних ЗМІ у березні з'явилися матеріали із припущеннями, що за вибухом газопроводів могли стояти неурядові групи, до яких могли входити росіяни та українці.

Президент України Володимир Зеленський на це заявив, що Україна не причетна до вибухів і запропонував проаналізувати, яким гравцям могло бути потрібне таке інформаційне вкидання.

Журналісти цих же мовників нещодавно опублікували інше розслідування – про те, що російські військові судна та цивільні "кораблі-примари" в Балтійському та Північному морях, ймовірно, збирають дані для диверсій проти вітрових електростанцій, газопроводів і кабелів зв'язку.