Законопроєкт про військову допомогу США Україні стоїть на паузі: причини та перспективи

Законопроєкт про військову допомогу США Україні стоїть на паузі: причини та перспективи

Військова допомога США Україні в розмірі 60 млрд доларів досі перебуває в підвішеному стані. У середині лютого Сенат (верхня палата Конгресу США) ухвалив законопроєкт про спільну допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму в 95 млрд доларів, з яких 60 млрд належало передати Києву. Однак у нижній Палаті представників, де більшість становлять республіканці, законопроєкт очікувано був відхилений. Спікер палати Майк Джонсон пообіцяв заблокувати його ще до голосування в Сенаті. Наразі конгресмени поїхали працювати у свої регіони. За найсприятливіших прогнозів такий очікуваний пакет військової допомоги Україні буде узгоджено тільки в березні.

 

Однак перспективи законопроєкту, як і раніше, залишаються невизначеними. Варто зазначити, що в США зараз у самому розпалі передвиборчі перегони. І ключовим пунктом у цій боротьбі виявилося питання з південним кордоном і міграційна політика США.

 

Ще наприкінці минулого року, коли почалися перші пробуксовки з просуванням американської допомоги Україні, каменем спотикання стало саме питання кордону і посилення законів про міграцію, на якому наполягали республіканці. Демократи відмовлялися йти на такі заходи, побоюючись такими різкими кроками підірвати свою електоральну базу напередодні виборів. З боку республіканців на той момент все виглядало як спланований політичний шантаж своїх конкурентів. Демократи ж опинилися в положенні цугцвангу: або піти на поводу в республіканців і втратити частину свого електорату менше ніж за рік до президентських і парламентських виборів, або відмовитися від своїх обіцянок підтримувати Україну та зазнати не менших репутаційних збитків.

 

Однак на початку цього року ситуація дещо змінилася. Потік нелегальних мігрантів у США збільшився в рази і переріс у серйозну політичну кризу. Кульмінацією стало рішення влади Техасу самостійно вводити обмежувальні заходи на кордоні з Мексикою, не озираючись на федеральний уряд.Опитування, що було проведене міжнародною маркетингово-дослідницькою компанією Ipsos Group, засвідчило, що незаконна імміграція стала другою за значущістю проблемою для американців, водночас 17% респондентів визнали її найнагальнішим питанням.

 

З огляду на різке посилення кризи, демократи, ймовірно, захотіли стати тими, хто розв'яже цю проблему, заробивши тим самим важливі політичні бали напередодні виборів. Було розроблено новий варіант законопроекту, який поєднував допомогу Україні та іншим союзникам Вашингтону з радикальними змінами в прикордонній політиці США. Він, серед іншого, передбачав посилення критеріїв для мігрантів, які шукають притулку, і дозволяв закривати кордон із Мексикою, якщо кількість людей, які перетнули його, стане занадто великою.

 

Незважаючи на те, що всі зазначені заходи йшли назустріч побажанням республіканців, ті різко змінили свою позицію, і компромісний законопроєкт було заблоковано в Сенаті.

 

Раптова зміна настроїв у Республіканській партії має цілком логічне пояснення. Прихильники Дональда Трампа, який фактично вже виграв внутрішньопартійну боротьбу, мають намір до останнього затягувати вирішення міграційного питання. Адже якщо кризове питання з кордоном вдасться врегулювати, це буде однозначно сприйнято в американському суспільстві як перемога Байдена і демократів. Тому республіканцям вигідно дочекатися своєї перемоги на виборах (згідно з опитуваннями, фаворитом вважається саме Трамп) і вже після цього презентувати готове рішення наболілої проблеми.

 

У підсумку виходить замкнуте коло. Законопроєкт, що об'єднує в собі і допомогу союзникам, і питання кордону, не проходить у Сенаті. Його версія без урахування міграційних заходів блокується в Палаті представників.

 

Наступні спроби узгодити фінансову допомогу Україні заплановані на березень. Видання Politico також давало інсайдерську інформацію про те, що американські законодавці на Мюнхенській безпековій конференції запевняли співрозмовників, що Конгрес США схвалить законопроєкт про виділення військової допомоги Україні в березні. Однак у березні закінчується термін тимчасового фінансування уряду. Тобто на порядку денному опиниться не Україна і навіть не кордон із Мексикою, а спроби уникнути шатдауну уряду.

 

Навіть якщо державний бюджет США вдасться узгодити в найкоротші терміни, це не гарантує, що прогнози конгресменів, озвучені на Мюнхенській конференції, виявляться точними. Важливо зазначити, що республіканцям не вигідно, щоб ключові питання національної та зовнішньої політики були вирішені під час каденції Байдена. Тому вони намагатимуться максимально відтягнути ухвалення відповідних законів. Однак, якщо за цей час кількість мексиканців, які нелегально перейшли через кордон зі США, навряд чи стануть загрозою національній безпеки, то ситуація на фронті, а також кількість українських смертей можуть сягнути катастрофічних показників.





Військова допомога США Україні в розмірі 60 млрд доларів досі перебуває в підвішеному стані. У середині лютого Сенат (верхня палата Конгресу США) ухвалив законопроєкт про спільну допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму в 95 млрд доларів, з яких 60 млрд належало передати Києву. Однак у нижній Палаті представників, де більшість становлять республіканці, законопроєкт очікувано був відхилений. Спікер палати Майк Джонсон пообіцяв заблокувати його ще до голосування в Сенаті. Наразі конгресмени поїхали працювати у свої регіони. За найсприятливіших прогнозів такий очікуваний пакет військової допомоги Україні буде узгоджено тільки в березні.

 

Однак перспективи законопроєкту, як і раніше, залишаються невизначеними. Варто зазначити, що в США зараз у самому розпалі передвиборчі перегони. І ключовим пунктом у цій боротьбі виявилося питання з південним кордоном і міграційна політика США.

 

Ще наприкінці минулого року, коли почалися перші пробуксовки з просуванням американської допомоги Україні, каменем спотикання стало саме питання кордону і посилення законів про міграцію, на якому наполягали республіканці. Демократи відмовлялися йти на такі заходи, побоюючись такими різкими кроками підірвати свою електоральну базу напередодні виборів. З боку республіканців на той момент все виглядало як спланований політичний шантаж своїх конкурентів. Демократи ж опинилися в положенні цугцвангу: або піти на поводу в республіканців і втратити частину свого електорату менше ніж за рік до президентських і парламентських виборів, або відмовитися від своїх обіцянок підтримувати Україну та зазнати не менших репутаційних збитків.

 

Однак на початку цього року ситуація дещо змінилася. Потік нелегальних мігрантів у США збільшився в рази і переріс у серйозну політичну кризу. Кульмінацією стало рішення влади Техасу самостійно вводити обмежувальні заходи на кордоні з Мексикою, не озираючись на федеральний уряд.Опитування, що було проведене міжнародною маркетингово-дослідницькою компанією Ipsos Group, засвідчило, що незаконна імміграція стала другою за значущістю проблемою для американців, водночас 17% респондентів визнали її найнагальнішим питанням.

 

З огляду на різке посилення кризи, демократи, ймовірно, захотіли стати тими, хто розв'яже цю проблему, заробивши тим самим важливі політичні бали напередодні виборів. Було розроблено новий варіант законопроекту, який поєднував допомогу Україні та іншим союзникам Вашингтону з радикальними змінами в прикордонній політиці США. Він, серед іншого, передбачав посилення критеріїв для мігрантів, які шукають притулку, і дозволяв закривати кордон із Мексикою, якщо кількість людей, які перетнули його, стане занадто великою.

 

Незважаючи на те, що всі зазначені заходи йшли назустріч побажанням республіканців, ті різко змінили свою позицію, і компромісний законопроєкт було заблоковано в Сенаті.

 

Раптова зміна настроїв у Республіканській партії має цілком логічне пояснення. Прихильники Дональда Трампа, який фактично вже виграв внутрішньопартійну боротьбу, мають намір до останнього затягувати вирішення міграційного питання. Адже якщо кризове питання з кордоном вдасться врегулювати, це буде однозначно сприйнято в американському суспільстві як перемога Байдена і демократів. Тому республіканцям вигідно дочекатися своєї перемоги на виборах (згідно з опитуваннями, фаворитом вважається саме Трамп) і вже після цього презентувати готове рішення наболілої проблеми.

 

У підсумку виходить замкнуте коло. Законопроєкт, що об'єднує в собі і допомогу союзникам, і питання кордону, не проходить у Сенаті. Його версія без урахування міграційних заходів блокується в Палаті представників.

 

Наступні спроби узгодити фінансову допомогу Україні заплановані на березень. Видання Politico також давало інсайдерську інформацію про те, що американські законодавці на Мюнхенській безпековій конференції запевняли співрозмовників, що Конгрес США схвалить законопроєкт про виділення військової допомоги Україні в березні. Однак у березні закінчується термін тимчасового фінансування уряду. Тобто на порядку денному опиниться не Україна і навіть не кордон із Мексикою, а спроби уникнути шатдауну уряду.

 

Навіть якщо державний бюджет США вдасться узгодити в найкоротші терміни, це не гарантує, що прогнози конгресменів, озвучені на Мюнхенській конференції, виявляться точними. Важливо зазначити, що республіканцям не вигідно, щоб ключові питання національної та зовнішньої політики були вирішені під час каденції Байдена. Тому вони намагатимуться максимально відтягнути ухвалення відповідних законів. Однак, якщо за цей час кількість мексиканців, які нелегально перейшли через кордон зі США, навряд чи стануть загрозою національній безпеки, то ситуація на фронті, а також кількість українських смертей можуть сягнути катастрофічних показників.